Па-над белым пухам вішняў,
Быццам сіні аганёк,
Б’ецца, ўецца шпаркі, лёгкі
Сінякрылы матылёк.
І ліецца хваляй песьня, –
Ціхі, ясны гімн вясьне.
Ці ня сэрца напявае,
Навявае яго мне?
Ці ня вецер гэта звонкі
Ў тонкіх зёлках шапаціць?
Або мо сухі, высокі
Ля ракі чарот шуміць?
І ліецца хваляй песьня, –
Ціхі, ясны гімн вясьне.
Ці ня сэрца напявае,
Навявае яго мне?
Не паняць таго ніколі,
Не разьведаць, не спазнаць:
Не даюць мне думаць зыкі,
Што ляцяць, дрыжаць, зьвіняць.
І ліецца хваляй песьня, –
Ціхі, ясны гімн вясьне.
Ці ня сэрца напявае,
Навявае яго мне?
Песьня въецца і ліецца
На раздольны, вольны сьвет.
Але хто яе пачуе?
Можа, толькі сам паэт.
—-
Под над белым пухом вишен,
Будто синий огонёк,
Бьётся, вьётся быстрый, лёгкий
Синекрылый мотылёк.
И льётся, как волна, та песня —
Тихий, ясный гимн весне.
Неужели сердце пело
И навеяло его мне?
Может, это ветер звонкий
В тонкой зелени шуршит?
Или камыш сухой, высокий
У реки в тиши шумит?
И льётся, как волна, та песня —
Тихий, ясный гимн весне.
Неужели сердце пело
И навеяло его мне?
Не постичь того до конца,
Не разгадать, не узнать:
Мысли тонут в перезвонах,
Что летят, дрожат, звенят.
И льётся, как волна, та песня —
Тихий, ясный гимн весне.
Неужели сердце пело
И навеяло её мне?
Песня вьётся и струится
В этот светлый, яркий свет.
Но услышит ли кто песню?
Может, только сам поэт.
—-
Beneath the cherry’s snowy bloom,
A flicker—like a sapphire flame,
It flutters, dances, light and nimble—
A blue-winged moth without a name.
And flows, like waves, a tender song—
A quiet hymn to waking spring.
Was it my heart that softly sang
And whispered it upon a wing?
Or is it just the ringing breeze
That rustles through the gentle green?
Or maybe rushes by the stream
Are whispering where none are seen?
And still it flows, like waves, that song—
A quiet hymn to waking spring.
Was it my heart that softly sang
And whispered it upon a wing?
I’ll never grasp it, never know,
No mind could trace or understand:
My thoughts are drowned in chiming echoes
That soar and shimmer, light and grand.
And still it flows, like waves, that song—
A quiet hymn to waking spring.
Was it my heart that softly sang
And breathed this song into the wing?
The song now weaves and softly winds
Through this clear and radiant light.
But who will hear it in the air?
Perhaps the poet, in the night.